Посів насіння на розсаду: 4 Секрети для гарної схожості

У колі недосвідчених садівників існує думка, що культивування розсади – це такий собі елементарний процес, що не вимагає ніякої спецпідготовки. Мовляв, взяв собі будь-яке насіння, позначив в землі поглиблення, абияк розкидав, притрусив грунтом і чекай, поки зійдуть.

Картина, звичайно, райдужна. Але чи завжди такий підхід вдалий? Роботи іноді доводиться проводити з урахуванням важливих нюансів. Адже нам же потрібен якісний посадковий матеріал, чи не так?

Підготовчі заходи

Способів підготовки насіння до посіву – безліч. Але поговоримо про найпопулярніші:

1. Стратифікація.

Даний метод необхідний насінню, які за своїми природними властивостями розташовані до передпосівного охолодження. Для його проведення: ледь набряклі насіння відправляють в спеціальний тканинний мішечок, змішують з піском і на період зими закопують в саду (під сніг).

Другий варіант-це помістити насіння в холодильник на 1-3 місяці. Подібна процедура вкрай важлива для насіння деяких видів чагарників, дерев, овочів і квітів (волоського горіха, суниці, аличі, лимонника, водозбору, анемони і багатьох інших).

2. Скарифікація.

Сам метод передбачає нанесення механічних мікропошкоджень і легких дефектів насіннєвий оболонці (заради її стоншування і полегшення схожості). Це можуть бути невеликі надрізи, подряпини, потертості. Так прокльовування сіянців настає набагато швидше.

Адже щільна кірка не заважає проростати сходів і вода без праці потрапляє в середину насіння до зачатку. А значить, швидше спрацюють процеси клітинного ділення, і паросток незабаром прокинеться. Подібні маніпуляції будуть незайвими щодо: спаржі (аспарагуса), канн, гіпсофіли, рицини (райського дерева).

3. Вплив окропом.

Такий прийом часто використовується для пожвавлення туговсхожих насіння. Його мета – теж кілька пошкодити оболонку, активізуючи паросток, але не механічно, а шляхом збільшення температур. Тут після висіву в розсадний ящик насіння слід просто окропити гарячою водою (прямо по землі).

Даний метод піде на користь насінню полуниці, еустоми, дельфиниума, пастернаку, люпину, м’яти, братків, моркви.

4. Сухе охолодження.

Тут правила такі: повністю сухе насіння на пару тижнів кладуть в холод. Важливо, щоб температури при цьому були саме мінусові (-4С, 6С – оптимальний режим). Подібні маніпуляції відмінно подіють на насіння лаванди, наприклад. Адже це їх відмінно загартує і поліпшить загальну схожість.

На замітку!

У природі є ряд рослин, що дають поросль виключно при денному світлі. Вони вимагають індивідуального підходу і посіву без закладення в грунт. Тут ми просто розкладаємо насіння по зволоженому субстрату, накриваємо миску пакетом або склом і чекаємо проростання.

І тільки намітилися сходи можна вже присипати сухим торфом, вірніше, зовсім невеликим його кількістю. У подібних діях потребують насіння бегонії, базиліка, петунії садової, примули, суниці, селери, агератума.

Як би там не було, але основна маса насіння має схильність до проростання без світла, а значить, вимагає забивання в грунт. Розсадну тару необхідно помістити в тепле затінене приміщення, поруч з радіатором опалення (як варіант). Це підстьобне зростання сіянців, а поросль буде потужною і розвиненою. Хороших сходів!

Фото: Pixabay